Хорхе Ліборейро, Euronews.com
Країни Європейського Союзу у середу ввечері досягли важкої угоди щодо збільшення та оновлення військової допомоги Україні.
Угода, досягнута послами в Брюсселі, дозволить влити додаткові 5 мільярдів євро в Європейський фонд миру (EPF) до кінця року, що доповнить 6,1 мільярда євро, виділених з початку 2022 року.
EPF набув популярності відразу після початку російської війни, коли країни-члени поспішили надати Києву військову техніку, що зберігалася в їхніх національних запасах.
Заклад частково відшкодовує витрати на ці пожертви, дозволяючи всім країнам, від найбільших до найменших, брати участь і допомагати. Це «позабюджетна» схема, оскільки пропозиції ЄС не можуть фінансувати видатки з військовими наслідками.
Але у 2023 році EPF почав втрачати силу, оскільки запаси поступово вичерпалися, а уряди перейшли на двосторонні пожертвування Україні, а не колективні. Об’єкт був фактично паралізований у травні після того, як Угорщина наклала вето у відповідь за те, що Київ назвав OTP Bank «міжнародним спонсором війни».
Призначення було скасовано через кілька місяців після інтенсивного дипломатичного тиску, але Будапешт продовжував перешкоджати виділенню нового траншу в 500 мільйонів євро для поповнення механізму.
Тим часом розпочалася дискусія про те, щоб реформувати EPF і зробити його ефективнішим, більш передбачуваним і краще адаптованим до потреб України.
Переговори, однак, заплуталися в політичних міркуваннях і затягнулися довше, ніж очікувалося: Німеччина наполягала на зниженні «натуральних внесків» (двосторонніх пожертвувань) від очікуваного внеску країни, тоді як Франція, підтримана Грецією та Кіпром, вимагала, щоб EPF був використовується виключно для закупівлі зброї та боєприпасів, виготовлених усередині блоку.
Дебати в Брюсселі різко контрастували з подіями на полі бою: у лютому українські війська були змушені відступити з міста Авдіївка на сході країни, що стало невеликою, але стратегічною перемогою Росії. Ця невдача була пов’язана зі зменшенням військових поставок західних союзників, зокрема зі Сполучених Штатів, де пакет підтримки вартістю 60 мільярдів доларів застряг у двопартійній боротьбі.
Обставини змусили послів вийти з глухого кута після багатьох невдалих спроб. Компроміс, досягнутий після зустрічі в середу, містить поступки, необхідні для залучення Парижа та Берліна.
З одного боку, країни-члени надаватимуть пріоритет зброї, виготовленій у ЄС, але матимуть можливість вдатися до альтернатив, вироблених за кордоном, у випадках, коли оборонна промисловість блоку не зможе задовольнити попит. Крім того, сума в розмірі 5 мільярдів євро буде спрямована на активізацію спільних закупівель військового обладнання відповідно до цілей стратегії ЄС, оприлюдненої на початку цього місяця, пояснив дипломат.
З іншого боку, оновлений EPF дозволить країнам враховувати вартість їхніх двосторонніх пожертвувань за допомогою формули для перекалібрування їхніх грошових внесків.
Відроджуючи колективні пожертви, Брюссель сподівається пом’якшити політичну напругу, спричинену глибокими прогалинами у військових пожертвах Україні: за даними Кільського інституту,
- Німеччина лідирує в блоку з 17,7 млрд євро,
- за нею йдуть Данія з 8,4 млрд євро
- та Нідерланди з євро. 4,4 мільярда.
Навпаки, три найбільші країни відстають ще більше:
- Італія (0,67 млрд євро),
- Франція (0,64 млрд євро)
- та Іспанія (0,33 млрд євро).
Париж заперечує методологію інституту та стверджує, що його двосторонні пожертви становлять 2,61 мільярда євро, що все ще далеко від Берліна.
Паралельно Чехія запустила ініціативу щодо закупівлі 800 тис. артилерійських снарядів у виробників не з ЄС, які можуть бути доставлені до Києва в прискорені терміни. За словами президента Петра Павела, проект, створений за межами EPF, отримав підтримку 18 країн.
Однак пізніше прем’єр-міністр Петр Фіала знизив число до 300 000 снарядів.