Виборці по всьому континенту мають зробити величезний вибір на виборчих скриньках у наступному році. Euronews розглядає ключові виборчі випробування, що чекають на ЄС – і далі – у наступному році.
2025 рік виявився переломним для виборів з високими ставками по всьому Європейському Союзу.
Румунія опинилася в центрі скоординованих кампаній іноземного втручання в соціальних мережах, тоді як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не зміг зміцнити позиції своєї партії проти консерваторів у президентських перегонах.
І хоча Християнські демократи повернулися до влади в Німеччині, праворадикальний мільярдер Андрей Бабіш був переобраний у Чеській Республіці.
Зараз ЄС вступає у 2026 рік, війна Росії в Україні триває на його східному фланзі. Оскільки держави-члени розділилися в думках щодо того, як найкраще підтримати Київ, а напруженість між блоком і США зростає, важливі вибори цього року можуть знову змінити політичне та геополітичне становище Європи.
2026 рік може стати кінцем найдовшого безперервного періоду перебування при владі в ЄС
Віктор Орбан спочатку обіймав посаду прем’єр-міністра Угорщини з 1998 по 2002 рік і править з моменту переобрання у 2010 році. У гонці за шостий термін він зіткнеться із серйозним суперником: Петером Мад’яром, колишнім членом партії «Фідес», який став лідером опозиції.
Партія Орбана, «Фідес», та партія Мад’яра «Тіса» суттєво не відрізняються в суспільних питаннях, таких як права ЛГБТК+ чи міграція, але Мад’яр рішуче виступає за покращення купівельної спроможності угорців, яка наразі є однією з найнижчих у Європі, та за кращі відносини з Брюсселем, який все ще обумовлює багатомільйонні виплати з Фонду згуртування дотриманням верховенства права.
Його кампанія, схоже, знаходить відгук: останні опитування дають Тісі перевагу в 13 пунктів. Але незалежно від результату, голосування матиме наслідки далеко за межами кордонів Угорщини.
Орбан перебуває в центрі європейського націонал-консервативного табору, тісно пов’язаний зі світоглядом президента США Дональда Трампа та відкрито кидаючи виклик основним позиціям ЄС щодо міграції, демократичних стандартів і, зокрема, війни в Україні.
Небажання Будапешта запроваджувати санкції проти Москви чи підтримувати Київ поглибило розбіжності в блоці. Зміна керівництва може змінити динаміку сил у Європейській Раді у вирішальний момент для майбутнього України.
Іспанія, Німеччина, Франція та Італія: місцеві розплати для національних урядів
Чотири найбільші держави ЄС готуються до регіональних та муніципальних виборів, які підтвердять, наскільки сильними є ультраправі, та забезпечать контроль над зростаючою недовірою до влади в Мадриді, Берліні, Парижі та Римі.
В Іспанії соціалістична партія ІСРП прем’єр-міністра Педро Санчеса переживає поразку на регіональних виборах 21 грудня в Естремадурі, отримавши найгірший результат за всю історію на території, яка була традиційним оплотом.
Тим часом у Мадриді правляча коаліція Санчеса перебуває під тиском після кількох корупційних скандалів і вже третій рік поспіль намагається прийняти бюджет.
Майбутні регіональні вибори в Арагоні 8 лютого, Кастилії-і-Леоні 15 березня та Андалусії, найбільшому за розміром та населенням регіоні Іспанії, останні 30 червня, стануть вирішальними випробуваннями не лише для ІСРП, але й для правоцентристської опозиційної Народної партії (НП).
Питання полягає в тому, чи зможе НП забезпечити більшість напередодні загальних виборів 2027 року, не покладаючись на підтримку ультраправої партії Vox.
- Марін Ле Пен заборонено балотуватися на посаду з негайним набранням чинності у справі про розкрадання в Парижі.
Також 15 та 22 березня французи підуть на виборчі дільниці, щоб обрати мерів по всій країні, і, як і в Іспанії, ці місцеві вибори слугуватимуть орієнтиром напередодні президентських виборів 2027 року.
Франція зараз стикається з політичною кризою, що полягає у затяжній нестабільності уряду, рекордно низьких рейтингах схвалення президента Еммануеля Макрона та продовженні зростання ультраправої партії «Національне об’єднання» (RN), незважаючи на її лідерку Марі Ле Пен, якій заборонено балотуватися на посади.
В Італії муніципальні вибори у великих містах Римі, Мілані, Болоньї та Турині були відкладені під час пандемії та перенесені на весну 2027 року. Натомість виборці підуть на виборчі дільниці у 2026 році лише в меншій кількості міст, таких як Венеція, Реджо-Калабрія, Ареццо, Андрія та Пістоя.
Італійці також голосуватимуть на референдумі щодо конституційної реформи системи правосуддя. Його буде подано наступної весни, але дата ще не визначена. Це буде розглядатися як перевірка громадської підтримки коаліції Мелоні напередодні загальних виборів 2027 року.
Нарешті, кілька німецьких федеральних земель готуються до регіональних виборів: Баден-Вюртемберг та Рейнланд-Пфальц у березні, а Саксонія-Ангальт, Берлін та Мекленбург-Передня Померанія у вересні.
Ці земельні вибори стануть випробуванням популярності канцлера Фрідріха Мерца, який обіймає посаду з травня, а також виміряють зростання ультраправих не лише в деіндустріалізованій колишній Східній Німеччині, але й на багатшому Заході.
Швеція: Тінь іноземного втручання
З нетерпінням чекаючи вересневих загальних виборів, прем’єр-міністр Ульф Крістерссон написав на X, що
«коли Швеція наступного року піде на вибори, ми зробимо це в серйозній безпековій ситуації, яку нам доведеться враховувати».
Крістерссон керує коаліцією центристів, соціалістів, лібералів та християнських демократів, яка наразі має результати опитувань на рівні, подібному до результатів виборів 2023 року.
Відтоді Швеція стикається зі зростанням насильницьких злочинів, що підживлює праву риторику, яку можна почути по всій Європі, де це явище часто підкреслюється, щоб дати поживу для аргументів проти міграції.
Але «серйозна безпекова ситуація», яка турбує прем’єр-міністра, — це загроза іноземного втручання.
У листопаді міністерство оборони заявило, що посилило свої можливості в галузі кібербезпеки та готове до втручання у вибори, подібного до того, що спостерігалося в Німеччині, яка цього року наполягала на тому, що Росія «заплатить ціну» за свої «гібридні атаки» на виборчу інфраструктуру.
Такі операції з іноземного втручання, ймовірно, принесуть користь партіям, які критикують імміграцію, скептично ставляться до інтеграції з ЄС та мають більш неоднозначну позицію щодо Москви, що є прикладом Шведських демократів.
Очікується, що вибори у Швеції стануть випробуванням демократичної стійкості в ЄС після впровадження Закону про цифрові послуги (DSA), який бореться з втручанням у вибори в соціальних мережах, та запропонованого блоком Щита демократії.
Данія: Під тиском, вдома та за кордоном
Після поразки в Копенгагені вперше з 1938 року, Метте Фредеріксен та її соціал-демократи тепер зіткнуться з національним голосуванням.
Аналітики кажуть, що жорстка позиція Фредеріксен щодо імміграції не виправдала себе. Опитування показують, що прем’єр-міністр, яка перебуває при владі з 2019 року, може втратити свою посаду, оскільки правляча коаліція, що складається з партій від лівоцентристських до правоцентристських, виглядає дедалі крихкішою.
Данія також стурбована своєю територіальною цілісністю. Раніше цього місяця Трамп повторив свої експансіоністські наміри щодо Гренландії, автономної території Королівства Данія.
Голосування має відбутися до жовтня 2026 року, але дата ще не підтверджена.
Болгарія: Уряду немає, але євро скоро з’явиться
З 1 січня 2026 року Болгарія офіційно прийме євро як свою валюту. Однак з листопада країна переживає значну політичну нестабільність після відставки уряду на тлі масштабних вуличних протестів проти корупції та впливу олігархів.
Президентські вибори вже заплановані на 8 листопада, а також очікується, що парламентські голосування вирішать політичний глухий кут.
Латвія та Словенія: Можливі нові глави держав
Словенія та Латвія проведуть парламентські вибори відповідно у березні та жовтні.
У Словенії опитування показують, що правоцентристська опозиційна Демократична партія трохи випереджає нинішню правлячу партію «Рух за свободу» – лівоцентристську партію, яку очолює прем’єр-міністр Роберт Голоб. Аналітики оцінюють, що формування уряду після виборів може бути складним, оскільки до перегонів вступають кілька нових і менших партій.
У Латвії вибори визначать, хто стане наступником нинішньої правоцентристської коаліції на чолі з прем’єр-міністром Евікою Сілінею. Її партія наразі посідає друге місце в опитуваннях, одразу після консервативного Національного альянсу.
Раніше у 2025 році місцеві вибори виявили слабкі місця в системі голосування, але Центральна виборча комісія Латвії стверджує, що вирішила їх перед жовтневими виборами.
США, Бразилія, Ізраїль та Росія: Глобальні вибори з наслідками для ЄС
У листопаді 2026 року виборці США вирушать на проміжні вибори до Конгресу, які визначають склад Палати представників США та третину місць у Сенаті США.
Результат може визначити, наскільки владою адміністрація Трампа може володіти вдома та за кордоном.
Європейці уважно стежитимуть за подіями. Раніше цього місяця адміністрація США опублікувала Стратегію національної безпеки, в якій пообіцяла «культивувати опір нинішній траєкторії розвитку Європи в європейських країнах», щоб зупинити її «цивілізаційний занепад».
Бразильці підуть на виборчі дільниці в жовтні 2026 року. Чинний президент Луїс Інасіу Лула да Сілва, фаворит в опитуваннях, прагне переобрання.
Зацікавленість ЄС у цьому голосуванні полягає в майбутньому угоди Меркосур, угоди про вільну торгівлю, яка розроблялася понад два десятиліття.
Ізраїль також проведе парламентські вибори та обере свого прем’єр-міністра, що потенційно змінить динаміку влади, яка сформувала конфлікти в регіоні.
Нарешті, росіяни голосуватимуть на парламентських виборах, але очікується, що результати будуть сфальсифіковані на користь президента Володимира Путіна, оскільки опозиційні партії будуть значною мірою вимушені замовкнути, а свобода преси стає дедалі меншою.
