Ціни на продукти харчування та релігійні цінності загрожують напруженим виборам, на яких опозиція хоче покласти край всевладній президентській системі Ердогана.
- Зараз легко забути, що президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана колись називали взірцем «мусульманського демократа», який міг би слугувати зразком для всього ісламського світу.
На початку 2000-х на харизматичного, довготелесого, колишнього футбольного форварда, який отримав лише одну червону картку за свою ігрову кар’єру, були великі надії, як не дивно, за те, що він послухав арбітра. Чоловік із робітничого стамбульського району Касимпаша пообіцяв щось нове: нарешті знайшовся майстер-жонглер, який міг збалансувати ісламізм, парламентську демократію, прогресивне добробут, членство в НАТО та орієнтовані на ЄС реформи.
Цей оптимізм зараз відчувається далеко, оскільки Туреччина прямує до критичних виборів 14 травня, відзначених дебатами щодо централізації повноважень під керівництвом дедалі більш авторитарного та суперечливого лідера — якого називають рейсом, або капітаном. Відомі опоненти перебувають у в’язницях, засоби масової інформації та судова система в основному підвладні Ердогану, а хлопець із Касимпаші тепер керує 85 мільйонами людей із побудованого ним монументального президентського комплексу на 1150 кімнат, який зазвичай називають Сарай, що означає палац.
Тож не дивно, що опозиція зосереджує свою кампанію на поваленні «режиму однієї людини». Опозиційний блок із шести партій обіцяє взятися за всевладну президентську систему, запроваджену Ердоганом у 2017 році, і перейти до нового типу плюралістичної парламентської демократії, а це означає, що 28 травня, ймовірно, відбудеться другий тур президентських виборів.