бідність світовий банк

Пандемія коронавірусу кинула від 88 до 114 мільйонів людей у ​​крайні злидні, згідно з оцінками Світового банку, що проводяться раз на два роки щодо глобальної бідності.

Це, безумовно, найбільший приріст крайньої бідності з 1990 року, коли починаються дані, і закінчується серією зменшення кількості надзвичайно бідних понад два десятиліття, яке Світовий банк визначає як життя на менше $ 1,90 на день, або близько $ 700 на рік.

В даний час Світовий банк вважає, що в цілому від 703 млн. До 729 млн. Людей перебувають у крайній бідності, і ця кількість може зрости ще більше в 2021 році.

До пандемії кількість людей, які опинились у крайній бідності, оцінювалась у 615 мільйонів на 2020 рік.

«Це найгірший спад, який ми спостерігали протягом цілого покоління», — сказала Кароліна Санчес-Парамо, глобальний директор Світового банку з питань бідності та справедливості.

Навіть під час світової фінансової кризи десятиліття тому, коли більша частина світу так само занурилася в рецесію, кількість людей, які опинились в умовах крайньої бідності, продовжувала зменшуватися, оскільки основні ринки Індії та Китаю, що розвиваються, продовжували зростати.

Але наслідки пандемії коронавірусу виявляються все більш поширеними та серйозними, і вони втягують нові демографічні групи в крайню бідність. До пандемії люди, які жили в умовах крайньої бідності, як правило, були сільськими, недостатньо освіченими, молодими та працюювали у сільському господарстві. Але пандемія штовхає бідність на людей у ​​міських районах, що перевантажені, з вищим рівнем освіти та які працюють у таких галузях, як неформальні послуги, будівництво та виробництво.

  • «Нові бідні жителі більш міських, краще освічених і з меншою ймовірністю працюють у сільському господарстві, ніж ті, що жили в умовах крайньої бідності до Covid-19», — йдеться у звіті Світового банку.

Напрямок бідності, швидше за все, погіршить надії на цілі сталого розвитку, просунуті Організацією Об’єднаних Націй, на ліквідацію крайньої бідності до 2030 року. До пандемії ця мета розглядалася як агресивна, але, можливо, досяжна.

«Зближення пандемії Covid-19 з тиском конфлікту та зміною клімату поставить мету подолання бідності до 2030 року недосяжною без швидких, значних та суттєвих політичних дій», — заявив Світовий банк.