241 рік тому, 14-го лютого 1779-го року на Гавайських островах в сутичці із тубільцями загинув відомий англійський мореплавець і першовідкривач Джеймс Кук.
Свою першу експедицію направлену на пошук південного континенту (Terra Australia) офіцер королівського флоту Кук спорядив в 1768-му році. У 1771-му році він повернувся до Англії, здійснивши кругосвітню подорож і дослідивши узбережжя Нової Зеландії та Австралії. У 1772-му році Кук розпочав нове плавання в район півдня Тихого океану, відвідав Нові Гебриди, відкрив Нову Каледонію, масу дрібних островів і досягнув найпівденнішої, як тоді вважалось, точки Землі.
12-го липня 1776-го року Джеймс Кук відплив з Плімута у свою третю кругосвітню подорож на чолі експедиції з двох кораблів «Резолушн» та «Діскавері» в пошуках «Великого проходу» – північного шляху з Атлантичного океану в Тихий.
Відвідавши Кейптаун, Тасманію, Нову Зеландію, Таїті, 22-го грудня 1777-го року кораблі перетнули екватор і через два дні відкрили острів Різдва. 18-го січня 1778-го року Кук вперше натрапив на Гавайські острови і, найімовірніше, став першим європейцем, що віддвідав цей архіпелаг, названий мореплавцем Садвічевими островами на честь лорда Адміралтейства, Джона Монтегю, герцога Садвічеського.
Через два тижні експедиція вирушила в напрямку Аляски. Кук пройшов Берінговою протокою, перетнув Північне полярне коло і увійшов у Чукотське море, але був змушений повернутись, оскільки натрапив на вкриті льодом води. 26-го листопада експедиція знову висадилася на Гаваях. Ще в перший візит європейці були прийняті аборигенами як боги, і під час другого перебування на островах, яке тривало близько двох місяців, їх також приймали надзвичайно гостинно. Однак згодом через масові крадіжки майна з кораблів, стосунки з тубільцями стали напруженими, і Кук поспішив відплисти з Гаваїв.
Через шторм за тиждень експедиція була змушена повернутись. Цього разу гавайці зустріли команду Кука вкрай вороже, закидали її каміннями і обікрали. Переговори з місцевим правителем Каланіопу привели до збройної сутички, в якій загинув вождь одного з племен.
Кук з командою спробували рятуватись втечею на корабель, але під час відступу його вбили тубільці, ймовірно ударом списа в потилицю.
Після смерті Кука посада начальника експедиції перейшла до капітана «Діскавері» Чарльза Клерка. Він намагався домогтися видачі тіла Кука мирним шляхом. Зазнавши невдачі, Клерк провів військову операцію, в ході якої під прикриттям гармат висадився десант та захопив і спалив дотла прибережні поселення і відкинув гавайців в гори. Після цього тубільці доставили на «Резолушн» кошик з десятьма фунтами м’яса і людську голову без нижньої щелепи.
22-го лютого 1779-го року останки Кука були поховані в морі. Капітан Клерк помер від туберкульозу, на який був хворий протягом усього плавання. В Англію кораблі повернулися 4-го жовтня 1779-го року. Смерть Кука Англія відзначила загальним трауром. Лондонське королівське товариство, членом якого він був, розпорядилось виготовити на його честь медаль.
На картині художника Джорджа Картера зображене вбивство аборигенами мореплавця Джеймса Кука 14-го лютого 1779-го року.
