Одна з найбільш помітних і важливих ролей у нинішній боротьбі за президентство США належить Комітетам політичної дії (Political Action Committee, найчастіше використовується абревіатура – PAC).
PAC – це структури, що дозволяють як фізичним, так і юридичним особам витрачати гроші в ім’я реалізації тих чи інших політичних завдань – від ухвалення нових законів щодо захисту лісів до збільшення бюджетного фінансування космічних досліджень.
Багато (але не всі) PAC беруть участь і у виборчих кампаніях, виступаючи за чи проти тих чи інших політиків. За законом ці структури не мають права координувати свої дії зі штабами кандидатів на виборних посадах, але неформальних зв’язків такого роду ніхто не приховує. На позаминулих президентських виборах левова частка реклами та антиреклами готувалась та розміщувалась не штабами Барака Обами та Мітта Ромні, а саме Комітетами політичної дії.
Першоджерела
PAC з’явилися в США наприкінці 1940-х років – після чергової реформи виборчого законодавства, в рамках якої бізнес-структури та потужні американські профспілки втратили можливість безпосередньо фінансувати політиків, які займають чи намагаються обійняти виборні посади.
Компромісом стало створення форми Комітетів політичної дії, які отримали право збирати пожертвування на певні цілі та витрачати їх. Принципи їхніх дій зазнали згодом деяких змін, але в основі залишилися колишніми.
Закон розрізняє два основних типи комітетів, назви яких із певною часткою умовності можна перекласти як «пов’язані» і «непов’язані».
«Пов’язаний» PAC – це організація, заснована певною структурою, наприклад, профспілкою чи корпорацією. Такий комітет може отримувати кошти лише від засновника та витрачати їх лише задля досягнення конкретних політичних цілей. За даними Федеральної виборчої комісії США (саме вона реєструє та контролює PAC) у країні налічується понад 4,5 тисячі подібних структур.
Незв’язаний PAC може бути організований окремими політиками або прихильниками тієї чи іншої ідеї. Він може отримувати кошти від різних донорів, у тому числі від «пов’язаних» PAC. Число подібних структур зростає особливо швидко: сьогодні їх налічується близько 2 тисяч.
Існують інші градації. На виборах основну роль відіграють Комітети підтипу 527 або Super PAC – за номером відповідної статті податкового кодексу. Ці PAC можуть збирати необмежені за розмірами пожертвування і необмежено їх витрачати. Проте вони мають регулярно оприлюднювати переліки донорів та детально описувати свої витрати.
Гроші
Протягом семи десятиліть PAC відігравали помітну, але другорядну роль політичних баталіях. Однак президентські вибори-2012 продемонстрували, що ситуація змінилася: ще ніколи Комітети політичної дії не збирали такої кількості грошей і не витрачали їх так активно.
За даними дослідницького центру ProPublica, в ході виборів 2012 найбільші PAC США (всі вони 527 типу) зібрали майже 270 мільйонів доларів, а витратили – 202,5 мільйонів. Наприклад, комітет Restore Our Future, що підтримує Мітта Ромні, витратив понад 72 мільйони, а Priorities USA Action (підтримуючий Барака Обаму) – 19,6 мільйонів.
Для порівняння: у липні до скарбниці Мітта Ромні та Республіканської партії було пожертвовано 101,3 мільйона доларів, до бюджету Барака Обами та Демократичної партії – 49 мільйонів.
Цікаві списки найбільших донорів, які пожертвували кошти PAC. Серед найбільших жертвувальників у скарбницю комітетів, які підтримують Обаму, – «зірки» Голлівуду та відомі спортсмени. Так, актор Морган Фріман перерахував Priorities USA Action 1 мільйон доларів, а голова кінокомпанії Dreamworks Джеффрі Катценберг – 2 мільйони.
У свою чергу, Мітт Ромні має серйозну підтримку великих бізнесменів: наприклад, техаський девелопер Боб Перрі активно поповнює касу відразу декількох PAC, які підтримують кандидатуру Ромні. Варто нагадати, що на виборах 2004 року Перрі став головним спонсором організації ветеранів війни у В’єтнамі, які виступали проти демократа Джона Керрі.
За даними Центру за відповідальну політику, у 2012 році комітети консервативної спрямованості (вони підтримували Мітта Ромні та інших кандидатів-республіканців) витратили на рекламу, пропаганду та лобістську діяльність понад 137 мільйонів доларів. набагато більше, ніж PAC ліберальної спрямованості, які виступали на підтримку Барака Обами (31 мільйонів). Для порівняння: 2001 року витрати «консерваторів» становили 14,9 мільйонів, а «лібералів» – 2,3 мільйона.
Варто додати, що легенда американської політтехнології – Карл Роув, який привів Джорджа Буша-молодшого спочатку до губернаторства в Техасі, а потім (двічі) до перемоги на президентських виборах, і став першим в історії політтехнологом, який обійняв посаду радника президента – бере активну участь у управлінні PAC Crossroads Grassroots Policy Strategies. Цей Комітет допомагає політикам-республіканцям.
Роль, яку комітети політичних дій відіграють на президентських виборах, може проілюструвати наступний факт: за оцінками маркетингової фірми Kantar Media’s Campaign Media Analysis Group, станом на 1 серпня 2012 PAC витратили 55,7 мільйонів доларів на телевізійну рекламу, що критикує або, навпаки. захищає одного з кандидатів у президенти. Для порівняння: сукупні витрати центральних апаратів Демократичної та Республіканської партій на аналогічні цілі становили 22,5 мільйона доларів.
Голос народу
Як показало опитування, нещодавно проведене дослідницьким центром Pew Research Center for People & the Press, показало, що лише 25% американців знають, що в президентській кампанії важливу роль відіграють структури, які безпосередньо не пов’язані з кандидатами. 39% респондентів про це нічого не чули. А шістьом опитаним із десяти невідомо, що означає абревіатура «Super PAC».
ГолосАмерики, 2012р
