Зеленський: Україна стоїть перед вибором між «втратою гідності» та втратою ключового союзника через план США-Росії

zelensky 2025

«Україна зараз може зіткнутися з дуже складним вибором: або втрата гідності, або ризик втратити ключового партнера», – заявив президент України у п’ятницю, оскільки Київ «перебуває під величезним тиском» через останній проект пропозиції США та Росії, який переважно включає поступки з боку України, а не Росії.

Україна повинна зробити все, щоб кінець війни не означав «кінець України», – заявив у п’ятницю президент Володимир Зеленський, визнавши, що країна зараз переживає «один із найскладніших моментів у нашій історії».

«Тиск на Україну зараз один із найсильніших», – заявив він. Посилаючись на план із 28 пунктів, розроблений США та Росією, Зеленський сказав, що боротиметься за те, «щоб у плані не було пропущено принаймні два пункти».

«Це гідність і свобода українців, бо все інше базується на цьому», – зазначив він.

Зеленський наголосив, що країна «зараз може зіткнутися з дуже складним вибором: або втрата гідності, або ризик втратити ключового партнера».

«Або 28 складних пунктів, або надзвичайно сувора зима, найважча на сьогодні, і подальші ризики», – сказав він. «Життя без свободи, без гідності, без справедливості. І від нас очікують, що ми довіримося тому, хто вже двічі напав на нас».

США та Росія тиснуть на Київ, надаючи новий проект угоди для припинення війни Москви проти України.

Рамкова угода, яку, як повідомляється, схвалив президент США Дональд Трамп на початку цього тижня, включає численні поступки з боку України та майже жодні з боку Росії.

Росія хоче, щоб Україна поступилася територією

Згідно з планом, що витік, Росія вимагає, щоб Крим, Луганськ та Донецьк були визнані «де-факто російськими, зокрема з боку Сполучених Штатів».

Незрозуміло, чи погодився Вашингтон і на цю вимогу, оскільки проект включає вимоги Москви щодо «міжнародного визнання всієї Донецької області України територією, що належить Російській Федерації».

Росія хоче, щоб Україна вивела свої війська з Донецької області, і заявляє, що ця «зона відведення» вважатиметься «нейтральною демілітаризованою буферною зоною, міжнародно визнаною як територія, що належить Росії». Згідно з планом, російські війська не входитимуть до цієї зони.

Росія намагається окупувати всю Донецьку та Луганську області – відомі разом як Донбас – з моменту свого першого вторгнення у 2014 році. Досі московські війська не контролювали ці райони повністю.

Кремль натомість погодиться на припинення вогню в Херсонській та Запорізькій областях вздовж нинішньої лінії зіткнення.

Херсон був єдиною регіональною столицею, яку Росії вдалося ненадовго окупувати у 2022 році. Українські війська звільнили місто через вісім місяців і відкинули московські війська через Дніпро на лівий берег. З осені 2022 року лінія зіткнення тут майже не рухалася.

У Запорізькій області лінія зіткнення майже не змінювалася донедавна, коли Росія відновила наступ на сході Запоріжжя.

Україна разом з ЄС, а раніше й США, запропонувала заморозити бойові дії на нинішній лінії зіткнення на всіх лініях фронту України та лише після припинення вогню провести подальші переговори.

Кремль також хоче, щоб Україна скоротила свою військову силу до 600 000 осіб, а європейські винищувачі були розміщені в сусідній Польщі, а також планує, що Україна відмовиться від багатьох своїх видів озброєння.

Росія «як очікується», не буде вторгатися в сусідні країни

План, що витік, також містить досить розпливчасті вказівки на те, що Москва не вторгатиметься в інші країни, окрім України.

«Очікується, що Росія не вторгатиметься в сусідні країни».

«Росія закріпить законодавчо свою політику ненападу щодо Європи та України».

У відповідь Москва вимагає від НАТО «не розширюватися далі» та «не розміщувати війська в Україні».

Більше того, Росія хоче, щоб Україна погодилася «закріпити у своїй конституції, що вона не вступатиме до НАТО», а альянс «включити до своїх статутів положення про те, що Україна не буде прийнята в майбутньому».

Схоже, що Росія рішуче протестує лише проти прагнень України до НАТО.

Фінляндія та Швеція приєдналися до оборонного альянсу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну без жодних коментарів з боку Москви.

Кремль також хоче, щоб США стали посередниками в «діалозі» між Москвою та НАТО, «щоб вирішити всі питання безпеки та створити умови для деескалації, щоб забезпечити глобальну безпеку та розширити можливості для співпраці та майбутнього економічного розвитку».

Росія хоче повернутися на світову арену

У витіклом плані чітко зазначено, що Росія хоче «реінтеграції у світову економіку», а скасування санкцій «обговорюватиметься та узгоджуватиметься поетапно та в кожному окремому випадку».

Поновлені зусилля Москви щодо переговорів зі США значною мірою зумовлені жорсткими санкціями, запровадженими Вашингтоном проти його нафтових гігантів «Лукойл» та «Роснефть» у жовтні.

Кремль заявляє, що хоче, щоб США «уклали довгострокову угоду про економічне співробітництво для взаємного розвитку в сферах енергетики, природних ресурсів, інфраструктури, штучного інтелекту, центрів обробки даних, проектів видобутку рідкоземельних металів в Арктиці та інших взаємовигідних корпоративних можливостей».

Крім того, Москва хоче отримати запрошення повернутися до G8. Росію було виключено у 2014 році після анексії Криму.

Проект також містить кілька пунктів щодо відповідальності Росії за її дії в Україні та за її межами.

«Усі сторони, залучені до цього конфлікту, отримають повну амністію за свої дії під час війни та погоджуються не висувати жодних претензій та не розглядати жодних скарг у майбутньому», – йдеться у проекті рамкової угоди.

Це означатиме, що війська Москви не будуть нести відповідальність за звірства, скоєні в Україні проти солдатів та цивільного населення.

Москва також вимагає укладення «всеохоплюючої угоди про ненапад» не лише з Україною, а й з Європою. «Усі неоднозначності останніх 30 років будуть вважатися вирішеними».

Це може включати дії Росії в Молдові, ще одному кандидаті на членство в ЄС, де підтримувані Москвою сепаратисти окупували та контролюють Придністров’я з початку 90-х років.

euronews.com