NYTimes: ЄС скорочує допомогу Україні через побоювання щодо корупції

E.U. Cuts Aid to Ukraine Over Corruption Concerns

Скорочення на 1,7 мільярда доларів стало кульмінацією важкого тижня для президента Володимира Зеленського, який займається питаннями управління Україною.

Антикорупційна політика президента Володимира Зеленського вже спровокувала перші антиурядові протести в Україні з часів російського вторгнення у 2022 році. Тепер, схоже, вона може коштувати країні частини її іноземної допомоги від Європейського Союзу, що є явним докором з боку блоку, колись вірного союзника.

Європейський Союз заявив у п’ятницю, що утримає 1,5 мільярда євро, або 1,7 мільярда доларів, із загального фонду в 4,5 мільярда євро, розподіл якого залежить від досягнення стандартів належного управління і який не може бути використаний для військових закупівель. Однак рішення не є остаточним, і фінансування може бути відновлено, якщо Україна відповідатиме певним критеріям.

Пан Зеленський публічно не коментував скорочення допомоги, що, тим не менш, стало невдачею для лідера України, який залежить від європейської фінансової підтримки, щоб заповнити прогалини, що залишилися після відмови адміністрації Трампа фінансувати воєнні зусилля України.

Хоча стримування західної допомоги для стимулювання реформ було поширеною практикою до вторгнення Росії, п’ятничне рішення, схоже, сигналізувало про нову готовність блоку застерегти уряд пана Зеленського щодо внутрішньої політики під час війни. Це також викликало питання про те, чи не починає згасати сяйво навколо пана Зеленського серед західних союзників України.

  • Джеймс Вассерстром, американський експерт з боротьби з корупцією, сказав в інтерв’ю, що «блиск точно зникає» з лідерства пана Зеленського під час війни серед урядів, які надають фінансову допомогу. Він додав: «У спільноті донорів є роздратування Зеленським».

Рішення ЄС стало кульмінацією бурхливого тижня для пана Зеленського, який спочатку проштовхнув через Парламент законопроект, що позбавив незалежність двох антикорупційних агентств, що викликало протести як з боку іноземних лідерів, так і з боку українського народу.

Потім він змінив курс, подавши до Парламенту новий законопроект про відновлення незалежності цих агентств. Це заспокоїло вуличні протести, але не змогло запобігти скороченню допомоги ЄС, яке вже було прийнято на основі давніх рекомендацій.

Два агентства — Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура — розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського. Рішення президента «накласти їм палицю», хоча й скасоване, викликало звинувачення у кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства в країні та західних країн, які фінансують війну.

Європейський Союз створив цей механізм допомоги, Механізм допомоги Україні, минулого року та пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення завданих війною збитків та підготовку країни до вступу до ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє заявив журналістам у Брюсселі в п’ятницю, що Україна звернулася з проханням про виплату коштів у червні, незважаючи на невиконання трьох із 16 критеріїв, зокрема невиконання призначень до спеціалізованого антикорупційного суду.

Цей суд розглядає справи, порушені двома відомствами, незалежності яких пан Зеленський поставив під загрозу цього тижня.

Критики в Україні скаржаться на постійне посилення влади урядом Зеленського під час воєнного стану, а розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів.

Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні кажуть, що вони необхідні для того, щоб міцно контролювати країну у воєнний час, інші ж відкидають їх як грубе захоплення влади.

Серед іноземних лідерів, які заперечували проти його нападів на антикорупційні відомства, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який зателефонував пану Зеленському, щоб обговорити цю політику.

Агентства розслідували діяльність високопосадовців уряду пана Зеленського, зокрема колишнього віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова, якому 23 червня було висунуто звинувачення в корупції, в отриманні хабарів за угоду з нерухомістю. Пан Чернишов назвав звинувачення проти нього безпідставною кампанією з дискредитації.

Напруженість між адміністрацією Зеленського та слідчими з питань корупції зросла через цю справу й іншими способами. Цього року незалежна комісія обрала головного детектива у справі пана Чернишова, Олександра Цивінського, керівником відділу фінансових злочинів – Бюро економічної безпеки.

Але уряд Зеленського відмовився призначити пана Цивінського на цю посаду, залишивши її вакантною. Заповнення посади є умовою для продовження виплати допомоги Міжнародним валютним фондом у рамках чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 мільярда доларів, розпочатої у 2023 році.


Ендрю Е. Крамер — керівник київського бюро The Times, який висвітлює війну в Україні з 2014 року.

NYTimes