Державні чиновники розкритикували повільну реакцію адміністрації Трампа на коронавірус. Президент США Трамп заперечував загрозу коронавірусу і передавав нації неоднозначні повідомлення. Як наслідок – дії влади виявилися надзвичайно повільними і неефективними. Федеральна бюрократія перешкоджала виготовленню тестів для діагностування вірусу не зважаючи на наявну для цього науково-матеріальну базу. Запаси найважливіших медичних матеріалів виявилися обмеженими, а лінії поставок громіздкими і не здатними забезпечити країну всім необхідним.

В час кризи роль лідера стає надзвичайно важливою, і президент Трамп напевно запам’ятається не тим що саме він зробив, а тим що не зробив на ранніх стадіях цієї кризи. Але дії президента – лише вершина айсбергу і проблеми насправді набагато глибше.

В інтерв’ю протягом останніх двох тижнів вищі посадові особи США припускають, що президент та його адміністрація відстають від більшості стандартів, яких повинен дотримуватися уряд.

Громадськість не вперше звертається до уряду за допомогою, а уряд США не вперше виглядав у такій ситуації безпорадним.  Країна та її лідери опинилися у небезпеці, коли терористи на захоплених літаках 11 вересня 2001 року напали на країну. Фінансова криза 2008 року перетворилася на глибоку рецесію і викликала різкі, безпрецедентні дії з боку уряду. Руйнування від урагану «Ендрю» у Флориді у 1992 році та урагану «Катріна» у Новому Орлеані у 2005 році виявило серйозні прогалини в урядових системах реагування на катастрофи та надзвичайні ситуації.

“Криза завжди виникає, коли ми цього не очікуємо”, – сказав Леон Панетт, який в минулому обіймав посади міністра оборони, директора ЦРУ і керівника адміністрації Білого дому. “Я знаю, що люди помиляються, але відповідальність людей, обраних на керівні посади, полягає в тому, щоб ми не потрапляли у кризу зненацька”.

Так само відсутності плануванню та підготовки сприяє інертність бюрократичного апарату, а також страх чиновників ризикувати кар’єрою. Часті кадрові зміни в уряді залишає його без знань, навичок та історичного досвіду.

Неодноразові кризи показали, що уряд не часто повністю готовий до рішучих дій. Уряд не достатньо гнучкий коли потрібно реагувати швидко або творчо, як цього часто вимагають умови. Уроки, отримані внаслідок вирішення минулих проблем, не обов’язково допомагають передбачати майбутні кризи.