Девід Кунст вирушив з дому в містечку Васека (штат Міннесота) 20 червня 1970 року разом з братом Джоном. Дійшовши до Нью-Йорка, брати переправились до Ліссабону і продовжили подорож півднем Європи — в Монако вони зустрчались із принцесою Грейс, в Італії з Туром Хеєрдалом. В 1972 році Джон загинув від рук афганських бандитів, а сам Девід був тяжко поранений.
Після поверенення до Міннесоти і лікування, через чотири місяці Кунст знову добрався до Афганістану і продовжив похід, на цей раз із братом Пітером. Не отримавши дозволу попасти на територію СРСР, брати Кунст перетнули Пакистан, Індію і з Калькутти океаном перепливли до автралійсько міста Перт, звідки пішки дійшли до Сіднея. Під час автралійського переходу Пітер захворів, і Девід закінчував подорож сам — пароплавом він добрався до Каліфорнії і 5 жовтня 1974 року завершив останній етап подорожі, з’явившись у рідній Васеці.
Під час довгої і непростої подорожі у Кунста з’явились спонсори і він зумів зібрав певну суму грошей для потреб ЮНІСЕФ.
Після фінішу Кунст так пояснив причину свого походу: “Мені набридла Васека, мені набридла робота, мені набридла моя жінка, мені набридли всі ті люди, що не здатні хоч коли-небудь думати”.
Наступного року він повернувся в Австралію і одружився на шкільній вчительці Дженні Семюел з Перта, яка під час подорожі допомогла йому перевезти речі, коли здох віслюк Девіда.
На честь першої задокументованої кругосвітньої подорожі губернатор Міннесоти оголосив 21 лютого (день, коли загинув Джон) Днем братів Кунст, а в 2004 році в їх рідному містечку зявилась памятна табличка “Каледонія: Місце народження мандрівників Девіда, Пітера та Джона Кунстів, які обійшли Землю”.