«У всіх нас є 24 години на добу. 24 години, які ми можемо використовувати як і де ми хочемо», – написала голландська акторка та авторка Нінке «Gravemade» у дописі, який став вірусним у соціальних мережах.
Жорстоке вбивство 17-річної голландської підлітки Лізи, яка їхала додому на велосипеді після вечірнього відпочинку з друзями, викликало обурення в Нідерландах та Бельгії.
Вірш, написаний голландською акторкою та авторкою Нінке «Gravemade», був широко поширений у соціальних мережах. У ньому вона пише про те, що жінки мають право почуватися в безпеці та вільно пересуватися вночі. Текст супроводжується хештегом, що перекладається як #reclaimthenight (поверни собі ніч).
«Червона сумочка. Я постійно думаю про червону сумочку. Як вона звисала з її керма, поки вона їхала крізь ніч. Ніч, яка також належала їй, бо в усіх нас є 24 години в добі. 24 години, які ми можемо використовувати як і де ми хочемо», – написала Gravemade у своєму дописі в Instagram.
Рано в середу Ліза виїхала з центру Амстердама близько 3:30 ранку після вечірнього відпочинку з друзями та поверталася на велосипеді додому до сусіднього міста Абкауде. Помітивши, що хтось стежить за нею, 17-річна дівчина зателефонувала на національний номер екстреної допомоги.
Поліції вдалося знайти підлітка за допомогою її телефону, але допомога надійшла надто пізно. Коли відправлена на місце події група прибула на місце події о 4:15 ранку, бездиханне тіло Лізи було знайдено на узбіччі дороги в Дуйвендрехті, неподалік Амстердама, повідомляють місцеві ЗМІ.
У п’ятницю вдень голландська поліція оголосила про з’явлення підозрюваного в розслідуванні смерті Лізи. 22-річного чоловіка заарештували у четвер увечері за підозрою у причетності до серйозного сексуального злочину у Весперзейде, районі Амстердама.
«Напиши мені, коли будеш вдома»
«Напиши мені, коли будеш вдома, […] Я просто поділюся своїм місцезнаходженням у реальному часі та піду довшим маршрутом, замість того, щоб їхати цією дорогою», – йдеться у вірші іншої голландської авторки Лоїс Круйденіє. Вона поділилася в соціальних мережах досвідом, який широко резонує з жінками.
«Я взуваю кросівки, перш ніж сісти на велосипед без фар. Я зав’язую волосся в пучок або засовую його в куртку, намагаючись бути якомога непомітнішою. Я слухаю музику, але дуже тихо. Я бачу чоловіка, не дивлячись на нього, і не зупиняюся на червоне світло, бо це займає забагато часу. Привіт, тату, – кричу я в телефон, хоча на іншому кінці дроту нікого немає», – продовжує вірш Круйденіє.
Інцидент знову розпалив дебати про шкідливий вплив «звинувачення жертви».
«Чому вона просто не взяла таксі з друзями?» Чи справді було розумно сісти на велосипед самій? Чому вона все ще їздила на велосипеді так пізно вночі? Чому вона вирішила одягнути саме це?»,
– написала Грейвмейд у своєму дописі, висвітлюючи деякі поширені зауваження, які жінки часто чують, коли на них несправедливо перекладають провину.
Нідерландська авторка визнала, що почувається винною одразу після того, як поділилася цими ж думками, і наголосила, що провина має лежати не на жінках, а на кривднику.
