Депутатам, сенаторам, а також міністрам і президенту, ймовірно, ще доведеться дочекатися зарплати. Відповідний закон, згідно з яким бухгалтерські фірми мають почати виплачувати їм гроші, у понеділок ветував президент Чехії Петр Павел. Таким чином закон повернеться до Палати депутатів, і депутати зможуть обговорити його знову не раніше ніж через десять днів. Повідомляється, що президент не погодився з тим, як законодавець розійшовся з висновком Конституційного суду, на який мав бути реакцією прийнятий закон.
«По-перше, я не згоден із тим, як законодавець розійшовся з висновком Конституційного Суду, на який має реагувати прийнятий закон, особливо у зв’язку з визначенням посадового окладу суддів на 2025 рік, що знову може вступити в суперечність із практикою Конституційного Суду та спричинити подальші судові тяганини із суддями». «Враховуючи пізнє прийняття закону, не можна не помітити його небажаної зворотної дії», – написав Павел у своїй заяві.
За словами президента, законодавче регулювання зарплат конституційних чиновників не вирішує проблему системно. Йому не подобається, що механізм нарахування зарплат політикам і суддям постійно коригується.
«Прийнятий наразі закон, запропонований урядовою коаліцією, є здебільшого лише «перехідним рішенням» на період виборчого року і не спрямований на небажане розширення прірви між судовою владою з одного боку та законодавчою та виконавчою владою з іншого, а скоріше має тенденцію до поглиблення цієї ситуації». «Цю тенденцію ще більше посилили зміни, які були внесені до первинно поданого законопроекту під час його обговорення в Палаті депутатів», – додав Глава держави.
Проте Павел також не погоджується з пропозицією опозиції заморозити зарплати.
«Якщо вся державна влада має справді здійснюватися в суспільних інтересах, як це випливає з нашої Конституції, я вважаю бажаним, щоб представники законодавчої та виконавчої гілок влади також отримували належну заробітну плату», – написав президент.
«Вважаю за необхідне вийти на стан автоматичного коригування заробітної плати за чітко визначеними критеріями».
Тобто держава, де політики дотримуються встановленого автоматичного механізму і не визначають самі собі заробітну плату повторно, не заморожують її популістськи чи іншим чином ad hoc, навіть у рік виборів.
«Бажаним наслідком такої поправки я бачу те, що судді потім не вирішуватимуть через Конституційний суд свої зарплати, як це теж неодноразово було», – додав він.
Політики отримають аванс
Ініціатор законопроекту, міністр праці Маріан Юречка (KDU-ČSL) поважає рішення президента. Оскільки топ-політики не отримали зарплату за січень у лютому через відсутність оригіналу, міністерству доведеться реагувати. У лютому судді та прокурори отримали заробітну плату, розраховану з потрійної середньої заробітної плати за 2023 рік, порядок, обраний відповідно до травневого вердикту Конституційного Суду.
«До кінця лютого ми захочемо врегулювати ситуацію шляхом виплати авансів за розміром зарплати за попередній рік». “Палата депутатів вирішить подальші дії”, – сказав Юречка.
Оргкомітет Палати депутатів розбереться з ситуацією в четвер, коли скличе березневе чергове засідання депутатів.
«Ветований закон можна буде включити до порядку денного». “Законний термін буде дотримано”, – сказав Мартін Чурави, речник спікера Палати депутатів.
Раніше Павел під час візиту до Парижа заявляв журналістам, що норма йому не подобається.
«У грудні була певна версія, що я готовий підписати. «І відтоді вона досить суттєво змінилася», — сказав він.
У сенаторів і суддів також є застереження
У сенаторів також були застереження щодо поправки, і вони її не схвалили, але й не повернули до Палати депутатів. Через це президент отримав стандарт на підпис лише після місячного терміну, який закінчився 16 лютого.
- Закон є відповіддю на вердикт Конституційного суду від травня минулого року, який скасував попередній проект, згідно з яким нараховувалися зарплати конституційним чиновникам з цього року.
- Завдяки поправці цього року зарплати топ-політиків зростуть майже на сім відсотків, а в наступні роки – максимум на п’ять відсотків.
- Зарплати суддів цього року мають зрости менше ніж на один відсоток порівняно з минулим роком. П’ятивідсоткове обмеження в найближчі роки не поширюватиметься на зарплати в суддівському корпусі.
За словами президента Союзу державних прокурорів (USZ) Томаша Фолдіни, норма суперечить постанові Конституційного суду (ÚS) і порушує принципи верховенства права. Профспілка суддів закликала президента накласти вето на закон, оскільки судова влада також вважає поправку неконституційною.
Міністерство юстиції критикує, що поправка повторює зниження граничного розміру посадового окладу суддів на цей рік. «Ситуація така ж, як і минулого року, коли в травні Конституційний суд визнав таку процедуру неконституційною», — сказав голова Верховного суду Петр Анґялоссі.
Голова профспілки суддів Лібор Вавра розповів Новинці, що судді, ймовірно, будуть оскаржувати закон у Конституційному суді.
