Дивно, шо пересічний мешканець Залізної Доби (а ми ще формально в ній зараз і живемо) – так мало знає про основу цивілізації – Залізо (і сталь, як його модифікацію).
Ми оточені сталевими предметами, і думаємо, шо так було завжди, і шо сталь – вона і є сталь, хоча здогадуємось, шо шматок арматури, до якого ми підв‘язуємо огірочки, рельса залізниці і кухонний ніж – це все-таки трохи РІЗНА сталь..
Але ми ж про історію…
…
Кам‘яний вік закінчився не тому, шо закінчилось каміння (с), а от наступна Бронзова Доба – навернулась як раз тому, шо закінчилась (майже) бронза.
Ставка на вироблення зброї з бронзи
(сільське приладдя майже ніколи з бронзи не робилось, в відомому симуляторі древнього господарства Dawn of Man – бронзові серпи це помилка. До речі, порада по грі – не припиняйте виробництво серпів і ножів з каменю і кістки, навіть коли вже відкрили мідь і бронзу;)
була помилковою, бо дозволяла повноцінно оснастити лише воїна-царя – звідси Епоха Героїв, битви Ахілла з Гектором один-на-один і т.д.
Проблема була в тому, шо міді-то загалом дохріна, а от олова – другого важливого компонента бронзового сплаву – раз-два і всьо…
(ну якшо до Єгипту возили олово з Корнуолу, Англія, або з Афганістану – при тих-то транспортних засобах!)
Але це був прорив в порівнянні з камінням – бо можна було відлити умовно 100 бронзових сокир, поки інший майстер довбався з виготовленням з кремнію чи обсідіану десятої кам‘яної сокири…
…
ЗАЛІЗО
Залізо людство знало давно – бо його розповсюдженість ширша, ніж будь-якого іншого металу.
Але було дві проблеми:
- а) воно вимагає більшої температури для обробки, ніж мідь і бронза, а цього не дуже-то й вміли до певного часу
- б) загалом якість “древнього” заліза була гірша за бронзу, і тому нафіга паритись з залізом, якшо є бронза?
…
але виявилось, шо якшо виготовити тисячу хуйових залізних сокир і наконечників для списів – то можна озброїти тисячу бійців, які завалять одного бронзового героя-Ахіллєса легко – бо він один, а їх тисяча.
І Бронзовий Світ рухнув. Почався Залізний Вік..
…
Тут треба трохи вдатись до технології..
Перші залізні вироби були з так званої “болотяної руди”, або випадкових знахідок поверхневих руд – за вийнятком метеоритного заліза (якого за визначенням було дуже мало, але воно було дуже якісним – як, наприклад, залізний кинджал Тутанхамона, який не ржавіє досі – схуялі б йому ржавіти, якшо він містить більше 20% нікелю – навіть сучасні сталі не мають такого складу;)
Тому предмети з заліза були хренові, але їх було, як масла –…
Це дозволило, до речі, впровадити залізо в сільське господарство, і почати робити з нього умовно “лопати і серпи” (ну і сокири, звісно), а також лемехи плугів – що, в свою чергу, дозволило підіймати черноземні і інші важкі грунти, чого трипільці, наприклад – робити не могли.
АЛЕ МИ Ж ПРО ЗБРОЮ
Залізна зброя від хеттів і асирійців, до греків і римлян, і у хрестоносців, і у монголів, і пізніше АЖ до 15-16 століття – була ХРІНОВА
(по сучасним міркам)
але іншої не було, тому воювали, чим могли
і якось пристосовувались – наприклад, знамениті римські лоріка сегментата (доспіх), пілум (спис) і гладіус (меч) (і ще імперський шолом) – були заточені не тільки під тактику римського легіону, але й під можливості тогочасної металургії.
Так само норманський шолом (шо ми помилково вважаємо “богатирським”) чи топфхельм (шолом-відро, як в “лідовому побоїщі” Ейнзенштейна) – це ж не від нестачі фантазії, це пристосування до можливостей виробництва.
Залізо вироблялось т.з. “сиродутним” способом: спрощено – бралась криця (шматок заліза), нагрівалась в горні з ручним (чи пізніше приводом від водяного колеса) міхом, і хуярилась молотом до посінєнія (коваля, а не заліза).
Таким чином з заліза “вибивався” вуглець, потім все повторювалось заново – і в результаті отримувалось шось більш-менш придатне.
…
Звісно, були виключення: унікальні руди кавказсько-загроського регіону (Іран), шведське залізо, в Індії там теж було шось подібне – це давало змогу виробляти зброю ТРОХИ кращої якості, ніж в середньому по планеті.
Римляни вже в якості костянтинопольских ромеїв теж відточили свою майстерність до рівня, коли їх зброя мала кращу якість, ніж середньо-європейська, в тому числі та, шо вироблялась в нашому регіоні.
…
Реальна, справжня СТАЛЬ з‘явилась лиш в 15-16 столітті з винаходом доменного виробництва, чавуну, легірующих добавок (вже штучних, а не природньо обумовлених, як у Тутанхамона) –
і ОТУТ ВЖЕ ПОНЕСЛОСЬ…
