Бенджамін Кук: Партизан в Україні

Partisan in Ukraine by Benjamin Cook

Україна продовжує тримати поле бою динамічним і асиметричним. Одним із найбільш недооцінених, але життєво важливих елементів стратегії України є її систематична кампанія цілеспрямованих вбивств і активна партизанська діяльність на окупованих територіях. Яскравим прикладом є нещодавня ліквідація начальника штабу ракетних кораблів Чорноморського флоту РФ у Севастополі Валерія Траньковського. Цей удар є частиною ширших скоординованих зусиль, які тихо формують хід конфлікту шляхом дестабілізації російського контролю в цих районах.

Цілеспрямовані вбивства: точний інструмент

Використання Україною цілеспрямованих вбивств стало характерною тактикою, яка демонструє як стратегічне передбачення, так і тактичне виконання. У центрі уваги були ключові фігури: призначені Росією адміністратори, військові командири та колабораціоністи, які сприяли окупації. Вибірково усуваючи цих осіб, Україна порушує систему командування ворога, знижує моральний дух і надсилає жахливе повідомлення всім, хто допомагає окупації.

Прикладом є вбивство Дмитра Савлученка, проросійського чиновника в Херсоні, який був убитий вибухом автомобіля в червні 2022 року. Його смерть була частиною серії резонансних ударів, які демонструють, як Україна використовує свої можливості розвідки. Ці операції часто проводяться у співпраці з місцевими партизанськими групами, що підкреслює добре скоординований рух опору, який бездоганно інтегрується в ширшу військову стратегію України.

Піднесення партизанської діяльності

Хоча вбивства стають головними новинами, основою цієї кампанії є місцеві партизанські мережі, що діють в окупованих регіонах. Ці партизани є неоспіваними героями українського опору, які складаються з колишніх військовослужбовців, цивільних добровольців і місцевих патріотів, які відмовляються підкоритися російському правлінню. Їхні операції різноманітні, починаючи від класичних диверсій і закінчуючи збором розвідданих, і вони стали постійною скалкою в оці Росії.

У Мелітополі партизанські групи були дуже активними, націлюючись на логістику та військову інфраструктуру Росії. У середині 2023 року партизанський осередок розбомбив залізничну колію, яку російські війська використовували для транспортування військового обладнання, що спричинило значні затримки. Такого роду перебої є критичними, оскільки вони перешкоджають потокам поставок, ускладнюючи здатність Росії підтримувати свою військову присутність у регіоні.

Використання технологій: дрони та сучасна партизанська війна

Сучасні партизанські операції в Україні вийшли за межі традиційної партизанської тактики Другої світової війни. Сьогодні українські партизани використовують передові технології, включно з малими БПЛА, для ведення розвідки та прямого нападу. Під час одного помітного інциденту в жовтні 2023 року партизани в Луганську використали безпілотники, щоб скинути вибухівку на зібрання російських офіцерів, у результаті чого загинули кілька високопосадовців.

Ці БПЛА забезпечують тактичну перевагу, дозволяючи партизанам діяти з рівнем точності та досягати раніше недосяжного рівня. Вони служать і мультиплікатором сили, і психологічною зброєю, демонструючи, що жодна ціль, навіть у центрі окупованої території, не є недосяжною для опору України.

Психологічний вплив: страх і недовіра серед окупантів

Окрім безпосередньої тактичної вигоди, ці вбивства та партизанська діяльність мають значний психологічний вплив на російські сили та колабораціоністів. Повсюдна загроза нападу створює атмосферу страху та параної, що підриває моральний дух окупаційних військ і ускладнює їхні спроби встановити контроль. Призначені Росією чиновники зараз живуть у постійному страху стати мішенню, що впливає на їхнє бажання залишатися на цих посадах. Як повідомляється, кілька російських адміністраторів у Херсоні пішли у відставку або втекли після хвилі вбивств і погроз.

Цей страх посилюється репресіями, які російські війська часто застосовують у відповідь на напади партизанів. У Маріуполі після серії диверсій російські війська провели масові арешти та репресії, але виявили, що суворі заходи ще більше підігрівають місцеве невдоволення та сприяють вербуванню партизанів.

Погляд у майбутнє: майбутнє опору

Очікується, що роль партизанів зростатиме в міру продовження конфлікту. Україна вклала значні кошти в підготовку та оснащення цих бійців опору, гарантуючи, що навіть у той час, коли на фронті точаться звичайні бої, бої триватимуть глибоко всередині окупованих територій. Використання цілеспрямованих вбивств, ймовірно, посилиться, зосереджуючись на підриві нових рівнів російської адміністрації, оскільки Москва намагається зміцнити свою владу над окупованими регіонами.

Завдяки розширеним розвідувальним можливостям рух опору в Україні стає все більш витонченим. Інтеграція партизанів із Силами спеціальних операцій дозволяє наносити скоординовані удари, які можуть дестабілізувати цілі сектори, готуючи основу для майбутніх контрнаступів. Поки окупація продовжується, українські вбивці та партизани залишатимуться постійною загрозою, невпинно намагаючись підірвати контроль над Росією та повернути український суверенітет.

Поєднання цілеспрямованих вбивств і партизанської війни є не просто тактикою, а стратегічною необхідністю для України. Це чіткий сигнал про те, що, незважаючи на окупацію, боротьба ще далека від завершення — і на кожну офіційну посаду Росії є партизан або вбивця, готовий оскаржити їхні вимоги. Коли війна закінчиться, очікуйте відстеження та знищення росіян, які брали участь на будь-якому рівні у понад 125 000++ військових злочинів, скоєних у війні російської імперії, як у Моссаду. Так само, як Моссад десятиліттями стежив за нацистами, так і українські спецслужби та інші особи стежитимуть за росіянами та віддадуть їм правосуддя, на яке вони заслуговують.


“Єдина цінність майже п’яти десятиліть моєї роботи – це попередження вбивцям завтрашнього дня, що вони ніколи не відпочинуть”.

(Саймон Візенталь у The Jerusalem Post International Edition, 5 лютого 1994 р.)


Бенджамін Кук, Досліджуючи Україну