Військовий аналітик Датського королівського оборонного коледжу Андерс Нільсен про поточну ситуацію на фронті

• Хоча огляди того, що відбувається на рівні тактики та корисності, важливо пам’ятати, що слідкувати за невеликими змінами лінії фронту — не найкращий спосіб отримати представлення про хід війни. В такій війне вирішить те, чия армія витримає довше.

• Основна подія – початок російського літнього наступу та пов’язане з нею збільшення кількості атак. З’явився новий напрямок — Сумський. Хоча ЗСУ все ще присутні у деяких місцях Курської області, росіяни перейшли у наступ.
• Росіяни заявили, що їхня мета – створити буферну зону в Сумській області, і їм вдалося просунутися на кілька кілометрів від кордону, на північ від Сум. Проте чисельність їхніх військ оцінюється в 70 тисяч осіб, що мало для такого завдання. Також малоймовірно, що росіянам вдасться взяти самі Суми.

• Найімовірніше, що у росіян два завдання. Перша – відволікти українські війська з інших напрямків. Друга – тиснути на український уряд обстрілами Сум. Хоча росіяни навряд чи дійдуть до самого міста, цілком імовірно, що вони дійдуть до точки, звідки зможуть бити ствольною артилерією і дронами.
• На Харківщині головні події розгортаються на північ від Куп’янська. Російським вдалося створити плацдарм на західному березі Оскола, і вони намагаються його розширити. З цієї позиції вони матимуть змогу загрожувати самому Куп’янську. Темпи російського наступу тут невисокі, проте українцям доводиться витрачати ресурси на стримування ворога.
• Росіяни наступають по всьому східному фронту, проте головний напрямок їхнього удару – зона Торецька, Часового Яру та Костянтинівки. Росіяни явно хочуть вийти на лінію Часів Яр – Костянтинівка – Покровськ. Саме на цю ділянку вони кидають найбільше ресурсів; Гарним індикатором пріоритетності напряму є перекидання туди досвідчених підрозділів ударних дронів.
• Ймовірно, що росіянам вдасться повністю захопити Часів Яр за літо, проте взяти Костянтинівку чи Покровськ їм навряд чи вдасться. Битва за Часів Яр триває вже близько року — що показує, наскільки росіянам важко брати міста штурмом. При цьому Покровськ та Костянтинівка значно більші за розміром.
• На Запорізькому напрямі ситуація стабільна. Хоча росіяни і намагалися прорватися ближче до Запоріжжя, їхні атаки були відбиті.
• На Херсонському напрямку руху фронту немає – він стабільний лінією річки. Однак необхідно звернути увагу на ситуацію у самому Херсоні. Місто зазнає інтенсивних артилерійських обстрілів, а російські дроноводи ведуть сафарі на мирних жителів, систематично вбиваючи цивільних.
• Паралельно йде війна у повітрі, і її динаміка ніяк не пов’язана із ситуацією на землі. Цей напрямок змінюється найшвидше — обидві сторони нарощують виробництво дронів, крилатих та балістичних ракет. Кількість ударів зростає, і з обох сторін все більше проблем із протиповітряною обороною.
• Просто продовжувати так само навряд чи вийде — особливо для України, — тож українці, ймовірно, будуть застосовувати агресивніші підходи проти російських далекобійних можливостей.
• Загалом у росіян, ймовірно, вдасться просунутися на деяку відстань під час літнього наступу, що почався, проте навряд чи вони зможуть взяти якісь великі міста — хіба що повністю захопити Часів Яр. Динаміка землі, швидше за все, залишиться колишньої до осені. Водночас повітряна війна далекобійних ударів продовжуватиме посилюватись.