Девід Екс: Українські Повітряні сили вижили, Тайванські майже напевно не змогли б

Переклад: Ігаль Левін.

У лютому 2022 року українські Повітряні сили вступили у війну проти російських військ, що вторглися, маючи у своєму розпорядженні всього 125 бойових літаків, зосереджених приблизно на десятці баз. Враховуючи переважну перевагу Росії — сотні розгорнутих літаків та тисячі ракет — мало хто очікував, що українські сили переживуть перші години війни.

Але вони вижили. І через 38 місяців [квітень 2025 – Ред.] вони, як і раніше, виживають — і щодня здійснюють вильоти для оборони та завдання ударів.

То справді був неймовірний подвиг. Чи зможуть повторити це досягнення тайванські повітряні сили?

Майже, напевно, ні. Географія та масштаб китайської загрози будуть набагато жорсткішим випробуванням для повітряних сил Тайваню та його 400 винищувачів.

Українські Повітряні сили уникли знищення під час початкового російського удару, заздалегідь отримавши дані від розвідслужб і розосередивши особовий склад та літаки за межами великих авіабаз. Сили були розподілені десятками невеликих аеродромів і навіть ділянках автомагістралей.

«Мета кожного удару зміщувалась до того моменту, коли ракети досягали своїх заданих точок», — написали аналітики Джастін Бронк, Нік Рейнольдс і Джек Уотлінг у дослідженні для Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні.

Українці дотримувалися цієї практики протягом усієї війни. Більше того, найбільших втрат вони зазнали, коли послабили контроль за розосередженням. У липні серія ударів російських балістичних ракет знищила кілька літаків, у тому числі винищувачі Су-27 на авіабазах поблизу лінії фронту.

Навіть за постійної пильності, яку українцям не вдалося підтримувати, тайванці можуть виявитися не в змозі ухилятися від китайських ракет.

“Географічні особливості обмежують розосередження”, – говорить Ерік Хегінботам, провідний науковий співробітник Програми досліджень в галузі безпеки Массачусетського технологічного інституту.

Україна в 20 разів більша за Тайвань за площею і має набагато більше аеродромів: понад 900 порівняно з приблизно 50 тайванськими. Це обмежує можливості набагато більших тайванських повітряних сил виживати за рахунок розосередження.

На тайванській авіабазі “Тайтун” є підземні укриття, в яких можна розмістити деякі літаки, проте величезний арсенал балістичних і крилатих ракет Китаю, що постійно зростає, може звести всі зусилля нанівець.

У ході серії ретельних військових ігор, проведених Центром стратегічних та міжнародних досліджень у січні 2023 року, Хегінботам та інші аналітики незмінно приходили до того самого висновку:

«Вторгнення завжди починається однаково: у перші години бойових дій починається бомбардування, в результаті якого знищується більша частина військово-морського флоту та повітряних сил Тайваню».

Аналітичний центр RAND давно виступає за те, щоб Тайвань витрачав менше грошей на покупку винищувачів і більше на системи ППО, які легше приховати на пересіченій місцевості Тайваню.

Якщо існує привід для обережного оптимізму, він пов’язані з тим, що ракетні війська Китаю у разі конфлікту діятимуть за умов серйозних обмежень. Незважаючи на наявність тисяч ракет, їхній арсенал нарощувався десятиліттями і швидко заповнити запаси неможливо.

І вцілілі залишки Повітряних сил Тайваню все ж таки зможуть вплинути на хід війни.

Тим не менш, було б божевіллям розраховувати на те, що Тайвань зможе врятувати свій вразливий повітряний флот, зосереджений на невеликій кількості баз від вторгнення китайської армії.

Коли прихильники реформи оборони острова благають уряд збільшити витрати на замасковані ракети та малі дрони, вони виступають не просто за нові передові технології. Вони визнають незручну, але незаперечну реальність: у повномасштабній війні у Повітряних сил Тайваню майже напевно буде короткий термін служби, що шокує.

The Strategist