Том Купер: 15 лютого 2024, знов Авдіївка

Ще один «швидкий і брудний» з упором на Авідіївку, де ситуація залишається критичною.

---

Останні дві доби ВКС продовжували інтенсивні бомбардування району Авідіївки. Зафіксовано понад 60 авіаударів.

Як видно з доданої карти, основними цілями є позиції ЗСУ вздовж південного боку російського прориву, який заблокував дорогу O0542/Індустріальний проспект. Дійсно, українські звіти вказують на те, що росіяни намагаються розширити свою блокаду шляхом наступу через цю дорогу в західному напрямку. Наразі це залишає ЗСУ лише польову доріжку з Ласточкиного для переміщення підкріплень і постачання до міста. З раннім початком сльотавого сезону це дуже поганий варіант.

Крім того, розгортання плануючих бомб MPK/UMPK уздовж лінії фронту означає, що вони були достатньо вдосконалені, щоб ВКС використовував їх для надання прямої підтримки сухопутним військам ВСРФ, а не лише для випадкових ударів по «ймовірним/підозрюваним» лініям зв’язку позаду Українського фронту.

На місцевості ВСРФ, схоже, перекидає частини 90-ї танкової дивізії з району Сватове в напрямку Авідіївки. Хоча це «погана новина» для підрозділів ЗСУ, які воюють у цьому районі, я думаю, що це «хороша новина» для всіх, хто майже в паніці через можливий наступ Росії на Куп’янськ.

Тим не менш, на південь від Авідіївки зараз є головна кризова точка: це позиція «Зеніту», укріплення ЗСУ на північ від району «Спартак» (див. «блакитне півкругло внизу карти»), яку не можна утримати: оточений російськими штурмами на північний захід і північний схід від нього.

У сукупності блокада Росією траси О0542 і загроза оточення позицій «Зеніту» є основною причиною того, що останні два дні ЗСУ не обмежувалися обороною власних позицій, а й провели низку локальних контратак. Наприклад, на півночі на Красногорівку, на схід від Ласточкиного (в північну Авідіївку), на південь на Опитне. Наскільки можна оцінити на даний момент, це не принесло суттєвих змін, тому я очікую, що ЗСУ врешті-решт евакуює «Зеніт».

---

Якщо буде позитивний розвиток подій, то перше бойове розгортання GLSDBs ЗСУ. Це наземна версія бомби малого діаметру (SDB): зазвичай це зброя з повітряним викидом, яка зараз запускається з пускових установок M142 HIMARS і M270 MLRS. Треба сподіватися, що вони швидко будуть доступні у великій кількості. Їхня важливість полягає в тому, що вони можуть вдарити по росіянах там, де вони їх найменше чекають: за десятки кілометрів за лінією фронту, тим самим порушуючи їхні наступальні дії, підриваючи склади боєприпасів, зосередження військ, штаби та подібні цілі.

Том Купер, 15.2.2024